На головну сторінку

Адвокат Смірнов Олександр Олегович

 

 

 

СУДОВА РЕФОРМА: НОВІ «ПРАВИЛА ГРИ»

Адвокат Смірнов О.О.

Адвокат Смірнов О.О. розповів, що, в цілому, уявляє собою нинішній етап судової реформи та які найсуттєвіші зміни в судочинстві очікують на нас у 2018 році.

Зміни в системі судоустрою

В Україні запроваджується триланкова система судоустрою, яку складають місцеві суди, апеляційні суди, а також Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою.

Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах). Місцевими господарськими судами є окружні господарські суди. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, визначені процесуальним законом.

В частині адміністративних судів відбулися найсуттєвіші зміни щодо інстанційної підсудності. То ж переважна кількість адміністративних справ, що раніше розглядалися місцевими загальними судами як судами адміністративної юрисдикції, відтепер віднесені до предметної підсудності окружних адміністративних судів.

Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які також утворюються у відповідних апеляційних округах.

Якщо раніше вищими спеціалізованими судами в Україні були Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ, Вищий господарський суд, а також Вищий адміністративний суд, то наразі існуватимуть два зовсім інші вищі спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

Щодо Верховного Суду України, то у його складі діють Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд.

Фундаментальні зміни в судових процесуальних правилах

Наразі маємо нову редакцію усіх основних процесуальних кодексів: Цивільного процесуального, Господарського процесуального, Кодексу адміністративного судочинства. Щодо Кримінального процесуального кодексу, то він чомусь «вцілів» від викладення його в новій редакції, хоча й зазнав деяких змін.

Детально про найбільш суттєві зміни

•  Так, раніше основоположним принципом судочинства був принцип законності. Тепер, нарешті, його змінили на передбачений Конституцією принцип верховенства права. На перший погляд - не суттєва «зміна формулювання». Але це не так. Змінюється сам підхід. Відтепер суд отримав змогу керуватися «духом закону», а не «буквою закону». Так, згідно з даним нововведенням, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії (ст.11 ГПК). Тут і далі зміни аналізуються, в основному, в аспекті господарсько-процесуальних норм. Але, оскільки однією з ключових рис нинішньої судової реформи стала уніфікація судових процесів усіх юрисдикцій, читачі зможуть отримати уявлення і про зміни в цілому.

•  Зменшується кількість контактів учасників справи з суддею. Зокрема, розгляд справ про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні це 176200 грн.), проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника (так зване наказне провадження). Справи з ціною позову від ста до п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 176200 грн. до 881000 грн.), розглядатимуться в порядку спрощеного провадження, де повідомлення (виклик) сторін здійснюється лише у разі наявності клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду. Проте, не зважаючи навіть на наявність клопотання сторони про розгляд справи за її участі, суд вправі відмовити в його задоволенні за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

•  Відтепер основною стадією судового процесу є підготовче провадження. На цій стадії надаються і досліджуються докази, висновки експертів, сторони обмінюються доказами (так званий плідинг (pleading), плідирування), з тим, щоб справу було вирішено в одному (чи кількох) засіданні. Такий підхід практикується, наприклад, в США, де цивільний процес також є надскладним.

•  За новими правилами, учасник справи матиме право поставити в першій заяві по суті справи (мається на увазі, в першу чергу, у позові чи відзиві на позов) або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний буде надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надаватиме її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання. За правилами статті 88 ГПК, підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Таким чином, керівники підприємств, інші посадові особи що відповідатимуть на запитання іншого учасника справи, автоматично відносяться до категорії свідків, з усіма витікаючими наслідками, пов'язаними з дачею завідомо неправдивих показань та/або відмовою від дачі показань. До того ж, стаття 384 КК України відтепер змінюється, і матиме назву «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу». Кримінальна відповідальність по цій статті наступатиме не лише за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, але також і за подання будь-ким до суду (а також до органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України) завідомо недостовірних або підроблених доказів.

•  Введено цілу низку заходів процесуального примусу, у тому числі систему штрафів. Застосовуватимуться штрафи до учасників справи та їх представників за такі порушення, як подача безпідставного позову, необґрунтоване об'єднання позовних вимог, неподання доказів на вимогу суду, повторна подача того ж самого клопотання, яке вже було розглянуто судом тощо. Взагалі, передбачено досить широке коло заборонених дій та бездіяльності, серед яких, до речі, багато і тих, які наразі доволі широко практикуються юристами для відстоювання прав своїх клієнтів. Що стосується розміру штрафів, то в господарському процесі вони коливатимуться від 1762 грн. 17620 грн. за перше порушення та від 8810 грн. до 88100 грн. за повторне, систематичне чи триваюче порушення процесуальних правил (розміри штрафів наведено для 2017 року).

•  В Україні запроваджується монополія на представництво іншої особи в суді виключно адвокатами. Особа, що не має статуту адвоката, може бути представником в суді лише у справах з ціною позову до 176200 грн., а також у справах незначної складності, визнаних судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881000 грн.). Послуги на професійну правову (правничу) допомогу входитимуть до складу судових витрат, отже, відшкодовуватимуться стороною, що програла, особі, на користь якої ухвалено рішення. Учаснику провадження, на якого покладаються судові витрати, надано право заявити обґрунтоване клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на адвоката, у разі, якщо вони непропорційно великі. Також передбачено механізм забезпечення судових витрат. Наприклад, якщо до особи подано позов, який містить ознаки безпідставного, така особа вправі просити суд забезпечити судові витрати. У разі задоволення клопотання судом, позивач зобов'язаний буде внести на депозитний рахунок суду суму, необхідну відповідачеві на оплату послуг адвоката. По результатам розгляду справи вирішуватиметься питання про розподіл судових витрат. Щоб перешкодити спробам осіб, що не є адвокатами, представляти інтереси інших осіб в суді, законодавець передбачив кримінальну відповідальність (стаття 400-1 КК України) за завідомо неправдиве повідомлення суду про наявність повноважень представляти іншу особу в суді. Максимальне покарання за цей злочин - арешт на строком до трьох місяців. А за ті ж самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб предбачене обмеження волі на строк до трьох років.

•  На учасників справи чекає така новела, як врегулювання спору за участю судді. Це коли за згодою сторін до початку розгляду справи по суті суддя проводить з учасниками справи спільні та (або) закриті наради. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні можливі шляхи мирного врегулювання спору. Проте в процесі врегулювання спору за участі судді останній не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі. Інформація, отримана будь-якою із сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами.

•  Введено процесуальні норми щодо залучення до справи фахівця в галузі права. Це особа, що має наукову ступіть в галузі права, і залучається за дачі висновків з питань застосування аналогії закону чи аналогії права, а також, за необхідності, для роз'яснення змісту законодавства інших держав.

•  З набранням законної сили нових процесуальних кодексів, учасники провадження по справі зможуть за власної ініціативи та за свій рахунок залучати будь-яких судових експертів чи експертні установи для дачі висновків з питань, що вимагають наявності спеціальних знань. Такі висновки експертів, замовлені сторонами по справі, за юридичною силою не відрізнятимуться більше від експертних висновків, що готуються в процесі експертизи, призначеної судом. З цією метою зміни вносяться також і в Закон України «Про судову експертизу».

•  Суттєво обмежено випадки, коли судові акти можна оскаржити. Так, навіть в принципах судочинства (ст.2 ГПК) закладено право лише на апеляційний перегляд справи. Право ж на касаційний перегляд учасники процесу матимуть тільки у випадках, передбачених законом. Існуватимуть випадки, коли на рішення суду не можна буде подати навіть апеляцію. Наприклад, судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає (він може бути скасований лише тим судом, що його видав).

•  Судочинство йде в ногу з науково-технічним прогресом, і відтепер в процесуальних кодексах з'явилися глави, присвячені електронним доказам. До них відносяться: інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

•  В черговий раз змінюються ставки судового збору за звернення до суду. В основному в бік збільшення максимальних (граничних) ставок, а також суттєвого збільшення розміру судового збору за подачу апеляційних та касаційних скарг. Натомість мінімальні ставки судового збору передбачені для малозначних справ, що розглядатимуться в порядку наказного провадження. Серед позитивних нововведень - випадки, коли розмір судового збору може бути зменшено вдвічі – у разі визнання відповідачем позову, у разі укладення мирової угоди та в деяких інших випадках.

•  Запроваджується Єдиний державний реєстр виконавчих документів - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку електронних виконавчих документів, а також надання інформації з нього. До Єдиного державного реєстру виконавчих документів підлягають обов'язковому внесенню всі виконавчі документи, на підставі яких відповідно до цього Закону здійснюється примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

•  Запроваджується Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

•  Серед дійсно революційних змін – надана учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Все, що було перелічено вище – це далеко не всі зміни і нововведення, їх набагато більше.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

Відтепер суди проводитимуть розгляд справ за матеріалами в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводитимуться в електронну форму та долучатимуться до матеріалів електронної справи. У випадку необхідності, суд зможе витребувати, оглянути та залучити до матеріалів справи документ у паперовій формі. Подані до суду паперові документи зберігатимуться у додатку до електронної справи.

З цією метою з наступного року в Україні запрацює Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Відповідно до закону, вона забезпечуватиме обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направлятиме судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчинятиме інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В обов'язковому порядку свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі реєструватимуть адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки.

Особи, які зареєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, зможуть подавати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, якщо інше не буде передбачено законом.

Особам, які зареєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручатиме будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що, однак, не позбавлятиме їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

І хоча реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавлятиме права на подання документів до суду в паперовій формі, цікаво як законодавець спонукав робити це все ж таки в електронній формі. Так, у разі подачі до суду позовних заяв та інших процесуальних документів в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, застосовуватиметься коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто, користуватися цією системою стане просто вигіднішим, аніж працювати «по-старинці».

Про конкретні особливості роботи даної системи поки що говорити рано, оскільки спочатку Вища рада правосуддя повинна за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. А функціонувати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система почне через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Момент набрання чинності

Нові редакції процесуальних кодексів та пов'язані з ними зміни до решти законодавчих актів набудуть чинності (окрім деяких положень) з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", опублікованим у газеті "Голос України". Передбачений також і перехідний період задля забезпечення безперервності здійснення правосуддя. Повний текст змін в процесуальні кодекси розміщено за адресою: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2147-19

10.12.2017

 

Головна | Про адвоката | Послуги адвоката | Правова інформація | Контакти ©2008-2016 Смірнов О.О.
Хостинг CityHost.com.ua