Актуальність питання евтаназії в Україні...

Якщо існує право на життя, то чи доцільно законодавчо закріпити поняття право “на смерть”? Звісно, одним із основних принципів законодавця є захист життя. Тому попереджуючи можливі провокативні питання одразу висловлю свою позицію. Якщо пораненого коня можна вбити із жалю, то чому людина повинна страждати... Чи треба людину жаліти взагалі? Чи має право людина на милосердя?

Термін “евтаназія” походить від двух грецьких коренів — “eu” (чудово) і “thanatos” (смерть) що саме по собі є не сумісними поняттями (чудова смерть). Термін “евтаназія” вперше був використаний англійським філософом Ф.Беконом для позначення легкої безболісної смерті. Термін “легка смерть” використаний Конгрегацією Віровчення в “Декларації про евтаназію” від 5 травня 1980 року. Текст Декларації передбачає будь-яке суб`єктивне визначення і остаточно роз`яснює зміст евтаназії: “Під словом евтаназія розуміється будьяка дія чи, навпаки, бездіяльність, яке по своєму змісту чи наміру призведе до смерті, яка має за ціль усунути біль та страждання”. Іншою мовою, евтаназія — навмисне вбивство за допомогою методу, який провокує найменші біль та страждання, виконане “з жалю” для того, щоб покласти кінець неможливим стражданням, чи для того, щоб уникнути тяжкості життя, яке вважається “нелюдським”, “не достойним самої людини.

За межами України проблема обговорювалася вже доволі давно. Навіть існують судові рішення, якими узаконена практика так званих “докторів смерті”. Незаперечне право будьякої людини на гідну смерть, підтверджене, до речі, Декларацією прав людини. Проте, та на жаль, українське суспільство ще не скоро буде готовим до його закріплення на законодавчому рівні.

АЛЕ Ж...

На мою думку, одним із аргументів на користь цього твердження є те, що рівень розвитку системи охорони здоров’я у державі ще далекий від стандартів розвинутих країн світу. Тож небезпека помилкового діагнозу і, як наслідок цього, неправомірне застосування евтаназії, є особливо вірогідними. Тим більш, що практикуючим лікарям відомі приклади зцілення безнадійно хворих. До того ж, аналізуючи знецінення людського життя в Україні (зменшення прожиткового рівня громадян) та співставляючи попит та ціну на людські органи, велике занепокоєння викликає небезпека можливих зловживань у цій сфері. Поки не прийнято окремого закону про евтаназію, її здійснення підпадає під дію статей Кримінального кодексу про навмисне вбивство. Справді, важко розмежовувати поняття самогубства, вбивства та евтаназії, адже безпосередньою причиною смерті людини у випадку застосування активної евтаназії буде не хвороба, а, наприклад, отруєння на фоні невиліковної хвороби. До того ж, проти евтаназії висловлюються представники основних християнських конфесій України.

МАЮ ДУМКУ

Аналіз всіх "за" та "проти" не дозволяє перетворювати цю тему  у звичайну суперечку. Як я вже і зазначив вище, тема евтаназії в Україні, з огляду на низький соціальний рівень громадян, рівень розвитку системи охорони здоров’я  та інші чинники є передчасною.

ХОЧ ЩОСЬ...

На жаль, навіть актуальна для Українців (принаймі для тих, хто потребує нашого з вами милосердя) тема легалізації  каннабісу була проігнорована суспільством, а більшістю представників влади, взагалі, піддана критиці.  Маю думку, що певним показником достатнього рівня правосвідомості громадян, буде підтримання петиції про легалізацію лікарських засобів на основі конопель для медичних та наукових цілей.

Комментарии 1

sweet от 12 февраля 2019 14:08

З автором згоден. Відкрий будь-який закон, або ж Конституцію, - усюди йдеться про "право на життя". Отже, не створивши належних умов для евтаназії, держава перетворила "право на життя" в "обов'язок жити"!

Добавить комментарий

Додати коментар