ПІДОЗРА ОМЕЛЯНУ: ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ДОКАЗІВ, ОПРИЛЮДНЕНИХ НАБУ


13 вересня 2018 року детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України повідомили міністру інфраструктури України про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368-2 та ст.366-1 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, ця службова особа, яка з 2000 року по теперішній час перебуває на державній службі, у період з 01.01.2000 по 26.04.2018 отримала 2,17 млн грн офіційного доходу, тоді як витрати її склали лише в період із 2008 року по 26.04.2015 щонайменше 3,45 млн грн”.

Виходячи з офіційної інформації НАБУ, підозра Омеляну В.В. умовно поділяється на наступні складові:

1. Фактично користується BMW X5 2015 року випуску, але не вносить  цей автомобіль до декларації.
2. Задекларував за 2015 рік готівку в сумі 90 тис. дол. США та 25 тис. євро., яку, мовляв, не відомо де взяв.
3. Далі НАБУ повідомляє, що у Омеляна В.В.”у е-декларації за 2015 рік вартість незадекларованих міністром активів, які знаходяться у власності чи користуванні, а також видатків становила щонайменше 3,034 млн грн, у 2016 – понад 8,024 млн грн.”
4. Загальний результат: за 18 останніх років Омелян В.В. заробив 2,17 грн.грн, а потратив 3,45 млн.грн. (різниця — 1,28 млн.грн.).

Вже за тиждень НАБУ оприлюднює деякі докази, здобуті у кримінальному провадженні, у вигляді приватної переписки підозрюваного, а також проекту листа НАЗК про результати повної перевірки декларації міністра.

Для чого НАБУ періодично розкриває таємницю слідства до передачі справи в суд? Напевно, щоб заспокоїти народ, мовляв, усі наші справи — дійсно обгрунтовані, а не сфабриковані, ось, дивіться, є докази. Логічно припустити, що в такому разі оприлюднюються найбільш вагомі докази, що є у справі, адже народ не сприйматиме якісь-там домисли, а лише достовірні факти.
Хіба залишились свого часу у кого-небудь сумніви у причетності Холодницького Н.І. до інкримінованих йому діянь після того, як НАБУ пред’явило деякі витяги з  “акваріумних” розмов (див.відео)? Ну, а чим все закінчилось, - то вже інша справа, та і мова зараз не про те.

Оприлюднені докази винуватості Омеляна В.В. становлять собою графічно видозмінені і стилізовані під “фірмову” інфоргафіку НАБУ (до речі, чудову і наглядну, як завжди) фрагменти діалогів підозрюваного з братом, а також з якимось “посередником”, а також розмов дружини міністра ще з якимось “посередником”.

Перед тим, як проаналізувати кожен оприлюднений НАБУ доказ, пропоную розглянути правомірність взагалі такого формулювання обвинувачення, як воно було подано на офційному сайті НАБУ.

Як відомо, електронні декларації,  з публікацією їх в мережі Інтернет, чиновники подають в Україні з 2017 року (до речі, шановні читачі, якщо комусь відомо, в якій країні світу ще існує таке дикунство, як публікація усіх відомостей про свої доходи та майно в мережі Інтернет для загального доступу, з такою деталізацією, як це робиться в Україні, напишіть, будь ласка, в коментарях).

Враховуючи це, як можна пояснити наступне обвинувачення: "у е-декларації за 2015 рік вартість незадекларованих міністром активів, які знаходяться у власності чи користуванні, а також видатків становила щонайменше 3,034 млн грн."? Яка, вибачте, "е-декларація за 2015 рік", коли сам портал електронних декларацій був створений у 2016 році, а реально запрацював тільки з 2017 року?

Хто не пам'ятає, ось інформація про домен з відкритого сервісу whois.com:


НАБУ взяло офіційні доходи (скоріш за все, відомості податкової інспекції про нараховану заробітну плату) Омеляна з 2000 року, тобто з часу, як він закінчив ВНЗ,  і по сьогоднішній день.

Виходить, що взято доходи за період тривалістю 18 років. Але 14 років з цих 18 діяло зовсім інше законодавство. В такому розширеному контексті, як зараз, раніше ніхто не був зобов’язаний звітувати.

Адже, хто не знає, для цілей е-декларацій майном сьогодні вважається не лише те, що належить тобі, але й усе, чим ти чи твої близькі особи користуєтесь.

Але і доходи беруться не тільки твої, а й усіх родичів та близьких осіб. НАБУ ж для розрахунку розходів взяло розходи Омеляна і родичів, а для розрахунку доходів лише офіційний дохід самого Омеляна (2,17 млн.грн.). Як то кажуть, рівняння якесь не зовсім пропорційне виходить.

Тож постає питання: а що, за ці 14 років Омелян В.В. не міг законно набути у власність кошти, які він у 2015 рокі вперше задекларував (ту ж саму готівку)? 

Мова ж йде не про астрономічні суми, а про цілком адекватні доходи, як для посадовця такого рангу. 

Зрозуміло, що в Україні немає поняття так званої “нульової” декларації, - коли законність вперше задекларованих коштів доводити не обов’язково. Але й стаття 368-2 “Незаконне збагачення” в Кримінальному кодексі також з’явилася не у 2000 році, а у 2014-му. І ніхто до цього часу не зобов’язаний був, як зараз, доводити законність своїх статків.

Виходить, що у справі Омеляна правоохоронні органи намагаються застосувати зворотню дію кримінального закону у часі? Вибачте, але, здається, це заборонено статтею 58 Конституції України. Принаймні, до цього часу ми усі так думали...

Отже, невірним видається сам концептуальний підхід до обвинувачення. А воно, фактично, сформульовано за принципом: якщо сума майна в твоїй декларації менше або дорівнює сумі отриманих тобою з початку трудової кар’єри доходів — ти не злочинець, а якщо перевищує — то тоді да.

Ну, якщо таким чином застосовувати норми закону, то начуватися, мабуть, потрібно буде вже не тільки Омеляну!... Особливо це стосується декларантів, що після залишення стін Alma Mater увесь час працювали на державній службі.

Приклад № 1.
Тут ми бачимо, що 03.06.2015 року якийсь “міністр” вирішує продати свою Шкоду” і придбати новенький “БМВ”. Не виключаємо того факту, що це міг бути міністр, але який? Наприклад, якщо мова йде про Омеляна В.В., то він міністром став лише у квітні 2016 року.

Приклад № 2
У квітні 2016 року Володимир Омелян купує “Вольво”. По документами за 149 тисяч гривень, хоча витрачає фактично на покупку близько 200 тисяч.

НАБУ вбачає в цьому ухилення від обов’язкового фінансового моніторингу (платежі понад 150 тисяч гривень підлягають фінансовому моніторингу).

Добре, можливо і так. Але до чого тут  інкриміновані йому статті 368-2 “Незаконне збагачення” та 366-1 “Декларування недостовірної інформації” Кримінального кодексу України?

Не заперечую, у цьому фрагменті можуть вбачатися ознаки злочину, але зовсім іншого,  — передбаченого статтею стаття 209-1 КК України, яка запроваджує покарання за “Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу”.

Проте, якщо читачам не відомо, мушу повідомити, що по цій статті відповідальність несе тільки суб’єкт первинного фінансового моніторингу, тобто той автосалон (чи інший суб’єкт), де купувався автомобіль, і аж ніяк не покупець (Омелян В.В.).

Приклад № 3
Міністр обговорює з якимось “посадовцем” результати повної перевірки своєї декларації за 2015 рік, що проводилась НАЗК. І, як висловлюється НАБУ, навіть має копію проекту рішення фактично за два місяці до його ухвалення. 

Що поганого в тому — не зрозуміло. Тим, що міністр бачив цей проект, лише підтверджується прозорість і відкритість усіх даних у сфері боротьби з корупцією, а також те, що в Україні реально працює стаття 11 Закону України “Про інформацію”, адже “Кожному забезпечується вільний  доступ  до інформації,  яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом»

Далі НАБУ, коментуючи даний діалог, звертає увагу спільноти на “зухвалість” Омеляна В.В., який сказав НАЗК, що не зобов’язаний надавати інформацію про походження його статків, отриманих до 2015 року.  

А хіба це не правда? Як вже було сказано і обгрунтовано вище, до запровадження системи декларування у 2015 році і до криміналізації “незаконного збагачення” в 2014-му, ніхто в Україні законність отримання своїх статків доводити зобов’язаний не був. У тому числі, уявляєте, і Омелян. З усіма наслідками і висновками. Якщо я не помиляюсь, на Омеляна В.В. також поширюється дія Конституції, згідно з якою ніхто не зобов’язаний робити того, що не передбачено законодавством? Чи ні?

Проект листа НАЗК, який Омелян «бачив наперед», тобто до його підписання
Єдине, що показала проведена НАЗК повна перевірка декларації Омеляна, - це те, що він дещо завищив, а не занизив свої статки:

* в першому випадку вказав, що квартира належить дружині Бевзі С.Ю., а насправді квартира належить не лише їй, а й її родичам. Так, коло власників  — це три особи, а не одна: Бевза Ю.В., Бевза Л.В. та Бавза С.Ю.;

* у другому випадку — вказав, що дружина отримала доходи за рік у сумі 679 316,00 грн., а насправді її доходи склали 676 074,90 грн., тобто на 3 241,10 грн. менше.

Даруйте, панове! Якщо за такі помилки в декларації у нас будуть притягати міністрів до кримінальної відповідальності, то що робити з тими, хто реально щось вкраде?

Таким чином, масштаб помилок в декларації Омеляна, знайдених НАЗК в процесі повної перевірки його декларації, зовсім не відповідає заявам НАБУ, зокрема, що “у е-декларації за 2015 рік вартість незадекларованих міністром активів, які знаходяться у власності чи користуванні, а також видатків становила щонайменше 3,034 млн.грн.”.


Що ж, побачимо, чи притягне НАБУ до відповідальності посадовців з НАЗК, що так “поверхнево” перевіряли пана міністра.


Приклад № 4
Чесно кажучи, дивно, навіщо НАБУ показала широкому загалу цей “прикрий факт” із біографії Омеляна В.В.?

Виявляється, він “намагався взяти екс-народного депутата, колишнього голову комітету Парламенту з питань ПЕК, на поруки (ця особа обвинувачується НАБУ та САП в завданні збитків ДП “СхідГЗК” та ДП “НАЕК “Енергоатом”).

Після цього у мене, наприклад, не виникає більше питань з приводу того, чому НАБУ так зненацька зацікавилось декларацією Омеляна за якийсь-там 2015 рік.

Приклад № 5
«- Міністр живе в будинку племінниці!...
- Невже? Ви впевнені? Це дуже серйозне обвинувачення.
- Так.
- Тоді все, суд видаляється в нарадчу кімнату.
...Завіса»


Адвокат
Смірнов О.О.

Комментарии 2

Гость Андрій
Гость Андрій от 21 сентября 2018 19:12
Сподіваюсь, що ця стаття допоможе встановленню істини по справі. Зрозуміло, що правоохоронні органи в нашій державі - інструмент в руках можновладців. Нажаль, дуже мало публікується подібних статей. Фахова думка правників дуже важлива.  

Андрій от 21 сентября 2018 19:22
Автор виклав свої міркування. Надав цілковито розгорнуту інформацію. Вважаю його думки вірними та підтримую😊
Добавить комментарий

Додати коментар

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив