Щодо можливості залучення в якості понятих членів формувань з охорони громадського порядку


Окремі слідчі дії на стадії досудового розслідування вимагають залучення так званих понятих, тобто не зацікавлених сторонніх фізичних осіб. Визначення такому поняттю, як “понятий”, законодавство України не дає. Уявляється, що основне завдання понятого — це своїм підписом у протоколі слідчої дії засвідчити, що зміст протоколу відповідає дійсності, зокрема протокол у повній мірі відображає те, що насправді відбувалося під час її проведення.


Участь понятих є обов’язковою при проведенні обшуку житла чи іншого володіння особи. 


При проведенні  таких слідчих дій, як пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляд трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчий експеримент, освідування особи, залучення понятих також є обов’язковим, Але винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.


Хто не може бути понятим, чітко закріплено у ч.7 ст.223 КПК України: “Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження”.


Чи можна вважати членів громадських об’єднань з охорони громадського порядку  “особами, заінтересованими в результатах кримінального провадження”?


За загальним правилом — ні. Більше схоже на те, що під “зацікавленістю” мається на увазі, в першу чергу, особистий інтерес. 


До “працівників правоохоронних органів” члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону також не відносяться.


Проте, незацікавленості в результатах конкретного досудового розслідування недостатньо для констатації факту незацікавленості понятого як такої, якщо у нього особливий правовий статус. Наприклад, належність до категорії “працівників правоохоронних органів” є чинником однозначної заборони бути понятим.


Аналіз норм Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” надає підстави стверджувати наступне:

- повсякденна (оперативна) діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України (ч.3 ст.3 Закону);

громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції (ч. 1 ст.11 Закону);

- громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції (ч.1 ст.11 Закону).


Як бачимо, члени громадських формувань здійснюють свою діяльність у чіткій взаємодії з органами Національної поліції. Вони безпосередньо зацікавлені у сприянні правоохоронним органам у здійсненні ними своєї діяльності.


Саме через це їх участь в якості понятих при проведенні слідчих дій може призвести до виникнення у інших учасників кримінального провадження обґрунтованих сумнівів щодо незацікавленості понятих. 


Тому радили б членам громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, у разі запрошення їх для участі у слідчих діях в якості понятих, відповідати ввічливою та мотивованою відмовою.

Добавить комментарий

Додати коментар