ПІДОЗРА ДЕМЧИНІ: ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТУ

Фото: "Українська правда"

Нещодавно в мережі, на сторінці САП в Фейсбуці, було опубліковано текст повідомлення про підозру Першому заступнику Голови - начальнику Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Демчині Павлу Володимировичу, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-2 КК України, тобто "Незаконне збагачення".


Читаючи такі "підозри", переконуєшся лише у тому, що Україна дедалі швидше котиться до "правового середньовіччя".

Спробуймо коротко (тезисно) викласти головні вади оприлюдненого документу.

Щодо інтересів безпеки держави
Як відомо, декларації про доходи співробітників СБУ засекречені в інтересах державної безпеки. І зберігаються вони, судячи з тексту даної підозри, не на сайті НАЗК, а в якійсь "автоматизованій інформаційній системі обробки інформації СБУ для реалізації заходів фінансового контролю". Що за контроль такий, якщо суспільство не має змоги його здійснювати, - залишимо на совісті СБУ.
А поки що, як порядні громадяни, уявімо, що це дійсно так. Адже публікація особистих відомостей співробітників, СБУ їх доходів, видатків і статків реально ставить під загрозу інтереси національної безпеки, адже будь-який зловмисник зможе скористатися цими відомостями на шкоду державному суверенітетові України і так далі.
Ми ж гарно розуміємо, що персональні дані усіх інших чиновників, що наразі публікуються ними в Інтернеті відповідно до "первіснопобутового" Закону України "Про запобігання корупції", ніякого інтересу для зловмисників не становлять, і загрози Україні не несуть. І тому нікому це відверте потурання прав чиновників не зашкодить, хіба що їм самим.
А от СБУ, і ми погоджуємося з цим, не може собі дозволити виставити напоказ усьому світові, що ж там "за душою" у її співробітників. Їх місія набагато важливіша. А тим часом, співробітники СБУ залишилися в державі єдиними чиновниками, чиї права на захист персональних даних ще не були розтоптані в угоду міжнародним кредиторам (як не дивно, з недавніх пір саме вони диктують суверенній державі, які закони приймати, а які - ні).
З цих позицій надзвичайно проблематично вигадати виправдання для САП, яке опублікувало даний текст підозри у Фейсбуці. Занадто велика кількість раніше засекречених  даних про високопосадовця СБУ була розголошена даною публікацією.
Деталізація відомостей про його життя у цьому повідомленні дійшла, навіть, до вирахування детективом НАБУ сум (до копійки!), необхідних бідолазі підозрюваному для того, щоб "забезпечити функціонування власного організму". Проте так і не зрозуміло, чому НАБУ не підрахувало окремо суму комунальних послуг? Невже від того, наскільки людина гарно "забезпечує функціонування власного організму", не залежить, скільки разів вона натисне на кнопку зливного бачка? А, враховуючи, що під лупу НАБУ потрапило життя Павла Володимировича аж з 1999 року, то, здається, немало води спливло! То ж слід переконатися, чи не було допущено арифметичної помилки.

Щодо позору
Якщо питання завдання/незавдання шкоди національній безпеці від оприлюднення кількості з'їденого, випитого та перевареного (вибачайте) високопосадовцем СБУ ще підпадає під розряд дискусійних, то наступна проблема, схоже, більш прикра.
Йдеться про брудне припущення детектива про те, що Демчині, станом на 01.01.2011, після здійснення витрат, пов'язаних з "забезпеченням функціонування власного організму", забракло доходів для заощадження грошових коштів для набуття активів у значному розмірі.
Питання в тому, що якщо це дійсно так, то навіщо смакувати цим принизливим "відкриттям" на увесь світ? Навіщо вихвалятися тим, що особа, яка присягнула на вірність народу України, присвятила своє життя забезпеченню державної безпеки, не зважаючи на усі свої заслуги і нагороди, вислугу років і високі звання приречена на жебрацьке існування?
Це принизливо, безумовно, для народу України, але, в першу чергу, для тих, хто визначав (і досі визначає) такі схеми посадових окладів.
А відтак - зась вбачати суспільну небезпеку у природньому прагненні батька трьох дітей, зарплатні якого, як встановило НАБУ, ледь вистачає на "відправлення фізіологічних потреб", до кращої долі. Зробіть, спочатку, усім чиновникам заробітну плату, хоча б як у детективів НАБУ.
Отже, єдиний посил, який був зроблений детективами НАБУ усьому цивілізованому світу, - це твердження того, що в Україні навіть особа, що займає особливо відповідальне становище, на самому апогеї своєї професійної кар'єри, законним шляхом на два автомобілі та дві земельні ділянки (саме про це майно йдеться в формулі фінального підрахунку незаконного збагачення) заробити не зможе, як не крути. А те, що київськими вулицями зранку до ночі їздить не один десяток женевських автосалонів з "безробітними" водіями за кермом - то, мабуть, зловмисні прояви гібридних війн.   

Трішки позитиву.
Не можна не відзначити з позитивної сторони прогрес у правовій позиції НАБУ при застосуванні до Демчини норм КК України. Наголосивши, що зміни до статті 368-2 "Незаконне збегачення" діють з 26.04.2015, детектив фінальну формулу віднімання розходів від доходів розраховує саме за той період часу, коли діяв даний закон. На відміну від справи Омеляна, принаймні, зворотню дію закону в часі не намагаються застосувати. 
То ж, не беручи до уваги окремих "незручностей", пов'язаних з публікацією даного повідомлення про підозру (на кшталт розголошення відомостей, що можуть зашкодити інтересам національної безпеки тощо), в цілому НАБУ продовжує дарувати нашому "правовому полю" багато нового і прогресивного.
Це, і стійко сформована тенденція саджати за грати усіх, чий офіційний заробіток з часу закінчення вищого навчального закладу втричі менший за вартість авто, на яких вони роз'їжджають. І, звичайно, нова термінологія зі сфери виживання в сучасній Україні (наприклад, "забезпечення функціонування власного організму"). Вважаю, що суміжне з цим терміном поняття "відправлення фізіологічних потреб" теж давно потребує більш широкого застосування у сфері боротьби з корупцією. Не даремно ж наші агресори стверджують (даруйте за ворожу мову): "Какой стол, такой и стул". 

Адвокат
Смірнов О.О.


Комментарии 1

Гость Андрій
Гость Андрій от 9 октября 2018 18:47

Що тут скажеш...

хороша аналітична стаття! Я б добавив прискіпливий аналіз роботи НАБУ та САП у розрізі - скільки державі обходиться їх утримання та реальні досягнення останніх.

Це дозволить навіть простим, пересічним громадянам замислитись про обгрунтованість їх створення та виділення немалих бюджетних коштів (наших податків, які, як уявляється, краще б спрямували на відновлення соціального становища громадян, розвиток економіки тощо) на дії, які, на моє переконання, направленні переважно на перерозподіл сфер впливу у державі.

p.s

але може я мало обізнаний, або САП та НАБУ просто не висвітлюють переважну більшість резонансних справ...

Добавить комментарий

Додати коментар

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив